Сторінка психолога
Психологічний супровід навчально–виховного процесу в ЗДО „Сонечко“ здійснює
практичний психолог Левченко Ірина Валеріївна.
“ Яку роль виконує психолог в дошкільних навчальних закладах?”,
“ Навіщо потрібен психолог саме дитині ?”
Спробую дати відповідь на Ваші питання.
Дитина – це сонячний промінчик у кожному домі, радість у серці батьків, тепло і лагідність для бабусь і дідусів. Зрозуміти душу дитини значно складніше, ніж дорослого. Тому завдання дитячого практичного психолога – допомогти батькам побачити власних дітей такими, як вони є, зрозуміти їх.
Дошкільне дитинство – дуже короткий відрізок у житті дитини. Це період інтенсивного психічного та фізичного розвитку, протягом якого відбувається підготовка до дорослого життя. Усі помилки виховання проявляються з особливою силою в ранньому дитинстві. Тому важливо навчити батьків не бути байдужими до дитячих проблем.
Як сьогодні потрібно виховувати дітей ? Як допомогти їм стати добрими, слухняними, впевненими в собі ?
Це запитують і педагоги, й батьки. Необхідні знання з основ дитячої психології педагоги отримують у вищих навчальних закладах. А батьки? Хто їм розповість про вікові кризи, агресивність, тривожність ?
Під час індивідуальної консультації педагоги і батьки отримують необхідні рекомендації щодо психічного розвитку та виховання дітей. А ще вони вчаться любити дітей ! Розуміти їх.
Справжній батько і педагог усе життя вчитиме любити дитину.
Чи потрібен психолог у дитячому садку? Так!
Який? Такий, що любить дітей і володіє таємницями своєї професії.
Психолог в дитячому садку надає такі послуги :
- Комплексна діагностика
- Індивідуальне консультування (психолог на консультації допоможе вам побачити себе з боку, об'єктивно оцінити свої методи виховання. Він просто дасть вам у руки нові, більш ефективні інструменти виховання, розповість більше про вікові особливості малюка.
- Робота з дітьми (робота з новоприбулими дітьми, їх адаптація до умов навчального закладу; вивчення психологічних особливостей дитини/колективу; підготовка дітей до школи).
- Розвивальна робота За допомогою розвиваючих психологічних ігор, фахівець допоможе розвинути у дитини різні необхідні навички і якості. Увага, пам'ять, посидючість, логічне та образне мислення - в арсеналі дитячого психолога розвиваючі ігри для самих різних віків.
- Корекційно-відновлювальна робота з агресивними, тривожними, гіперактивними дітьми.
- Робота з педагогічними працівниками
(психологічна просвіта/консультування з актуальних питань навчально-виховного процесу, особистісної сфери; психологічного супроводу педагогів під час атестації).
Отже, шановні батьки, дитячий практичний психолог допоможе Вам відповісти на питання про особливості поведінки дитини, скорегувати Ваш підхід до дитини, разом продумати стратегію дій в певній ситуації.
До садочка готуємося разом…
Ви вирішили віддати свою дитину до дошкільного навчального закладу. Виникає запитання: як сприйме дитина те, що мама, яка була завжди поруч, тепер приходитиме лише ввечері, а замість неї потрібно бути з вихователем та ще з десятком хлопчиків і дівчаток.
Отже, відбувається адаптація. Що це таке ?
Адаптація – це пристосування організму до нових обставин, а для дитини ДНЗ - новий, ще невідомий простір з новим оточенням.
Як батькам спілкуватися з дитиною в період її пристосування (адаптації) до ДНЗ
- У період її пристосування до нових умов дошкільного закладу будьте особливо уважними до поведінки, емоційного стану дитини.
- Говоріть дитині вдома, що в садочку їй буде добре, там багато гарних іграшок, хороших дітей.
- Не загрожуйте дитині дитячим садком, як покаранням за неслухняність.
- Учіть дитину елементарних навичок самообслуговування: одягатися, роздягатися, самостійно їсти, мити руки.
- Обов’язково повідомте вихователів групи про звички та вподобання, про особливості здоров’я і поведінки вашого малюка.
- Тримайте тісний зв'язок з персоналом групи й будьте певні, що працівники зуміли прийняти і зрозуміти вашу дитину.
- Завітавши перший раз у дитячий садок, відвідайте практичного психолога ДНЗ, задля отримання детальної консультації.
Що потрібно робити, щоб розвинути пам'ять у дитини ?
Часто батьки переймаються: в наш час, коли діти мають багато інформації, програма перевантажена і їм доводиться запам’ятовувати значний обсяг різноманітного матеріалу. Мати гарну пам'ять дуже важливо.
Щоб перевірити наскільки в дитини розвинена пам'ять можна задати її нескладні запитання.
- Що ти вчора їв на сніданок?
- Скільки вікон у твоїй квартирі?
- Якого кольору сумка в мами?
- Коли в тебе день народження?
- Назви номер твого будинку?
Пропонуємо декілька нескладних вправ для розвитку пам’яті
На прогулянці.
Запропонуйте дитині відшукати дорогу до будинку додому. Дорогою зверніть увагу на те, що допомагає запам’ятати: яскраві вивіски, незвичайні дерева й будинки. Через деякий час повторіть прогулянку – і ви помітите, що дитина краще орієнтується.
Імена
Запропонуйте назвати 5 імен дівчаток, потім 5 імен хлопчиків, знову 5 імен дівчаток і т.д. спочатку дитина назве імена тих хто поруч, а потім ті, що коли-небудь чула.
День народження ляльки.
Скажіть дитині, що в ляльки Олі день народження і незабаром прийдуть гості вітати іменинницю. Дитина повинна пригощати чаєм, звертаючись до кожного гостя на ім'я. Ведучий показує іграшки й говорить, як їх звуть. Дитина накриває на стіл, саджає гостей, пригощає їх чаєм і звертається до них на ім'я. Гру можна ускладнювати, поступово збільшуючи кількість гостей до шести-семи.
Дитячі казочки.
Для розвитку довільного запам'ятовування дуже ефективними є ігри на близькому для дитини матеріалі дитячих казок. Під час навчання малюка, виокремлюйте сюжет казки, її основних героїв, їхні взаємини, ключові моменти дитина опановує способи умисного запам'ятовування.
Запам’ятай та повтори за мною.
Назвіть будь-яке слово, запропонуйте дитині повторити назване слово й додати до нього власне. Так по черзі продовжуйте називати слова, доповнюючи один одного.
Моя родина.
Покажіть дитині фотографії родичів, називаючи кожного, хто на них зображений. Наприклад: тато, бабуся, тітка, сестра тощо. Потім розкладіть фотографії на столі та просіть дитину знайти фотографії мами, тата й т. ін.
Для розвитку креативності дошкільників рекомендуємо наступні вправи.
1) Мама чи тато пропонують дитині розповісти знайому казку так, щоб в ній все було навпаки ( заєць вів полювання за вовком, слон величиною з горошину, а мишеня , як гора і т.д. ).
2) Мама чи тато пропонують намалювати тваринку з іншої планети, самий незвичайний будиночок, доброго чарівника в дитинстві тощо.
3) Мама з татом називають по одному знайомому казковому герою, а дитина повинна вигадати та розповісти оповідання, де були б задіяні всі ці герої.
4) Батьки пропонують дитині уявити,що на люстрі в кімнаті сидить гном і пропонують дитині уявити, який він, чому він тут, звідки він. Можливо вигадати історію про нього.
5) Мама чи тато складають спільну казку – одну частинку мама, другу - тато, а дитині пропонують її продовжити.
6) Батьки пропонують з’єднати у цікаве оповідання декілька зовсім незв’язних речень. Наприклад, «далеко на острові сталося виверження вулкану...», «...тому наша киця залишилася голодною», «по вулиці проїхав комбайн... », «...тому у діда Мороза була зелена борода», «мама купила в магазині рибу.., «...тому увечері потрібно запалити свічку» тощо.
Розроблено багато рекомендацій з нормалізації подружніх взаємин, попередженню переростання спірних ситуацій в конфліктах. Більшість з них зводиться до наступного:
- Поважай себе, а тим більше іншого. Пам’тай, що він (вона) найближча для тебе людина, батько (мати) твоїх дітей. Намагайся не збирати помилки, образи і «гріхи», а відразу реагуй на них. Це викличе нагромадження негативних емоцій.
- Не робіть зауважень один одному в присутності інших (дітей, знайомих, гостей і т.д.).
- Не перебільшуй власні здібності і досягнення, не вважай себе завжди і у всьому правим. Більше довіряй і ревнощі зводь до мінімуму. Будь уважним, умій слухати і чути партнера. Не опускайся, піклуйся про свою фізичну привабливість, працюй над своїми недоліками. Ніколи не узагальнюй навіть явні недоліки партнера, веди розмову тільки про конкретну поведінку в конкретній ситуації.
- Стався до захоплень партнера з інтересом і повагою. У сімейному житті іноді краще не знати правду, чим будь-що-будь намагатися встановити істину. Намагайтеся знаходити час для того, щоб хоча б іноді відпочити один від одного. Це допоможе зняти емоційно-психологічну перенасиченість спілкуванням.
Як бути, коли дитина заїкається |
Як треба поводитися з дитиною, яка почала заїкатися?
Як не треба поводитися з дитиною, яка заїкається?
|
Як виховати в дітях чесність
-Вірте вашій дитині.
Як правило, діти на довіру відповідають довірою. Хай дитина відчуває і знає, що ви йому вірите.
-Поясніть, що на правді тримається світ, на дитячій мові - вона корисна.
Люди живуть у злагоді, якщо довіряють один – одному.
-Не створюйте ситуації для обману.
Уникайте двояких запитань, коли легше сказати неправду, чим правду.
-Не вчиняйте принизливих допитів.
-Винагороджуйте правдивість.
Якщо ваш малюк зізнався вам, то покажіть йому свою радість : «Я радію від того, що ти чесна людина, тому що ти сказав ПРАВДУ».
-Показуйте приклад чесності.
Чи просите Ви відповідати по телефону, що вас немає вдома ?
За своєю природою діти чесні. А обман дітей ми провокуємо самі. Спочатку - провокуємо, а потім, якщо дитині раз за разом вдається уникати неприємностей завдяки своїм "казочкам", вони звикають брехати.
Дитина чесна зі своїми батьками тільки тоді, коли:
- Довіряє їм
- Не боїться їх гніву чи осуду
- Впевнена, щоб не сталося, його не принизять як особистість
- Обговорювати будуть не її, а вчинок, який потрібно виправити
- Допоможуть, підтримають, коли їй погано
- Дитина твердо знає, що ви на її боці
- Впевнена, якщо накажуть, то мудро, справедливо, в дітей, взагалі, сильно розвинено почуття справедливості, вони зневажають тих, хто її не проявляє - і деспотів, і занадто м’яких !
Маленька брехня, помножуючись, породжує велику недовіру. Із зникненням довіри, повільно руйнується бузумовна любов
Якщо ви спіймали свою дитину на брехні, не поспішайте її звинувачувати. Запитайте себе : «Чому вона не каже мені правду ?» А що погляньте на дитину як у дзеркало. Що посієш – те й пожнеш !
Отже, вас повинно насторожити, якщо дитина, розповідаючи щось, або відповідаючи на ваше запитання :
- Намагається не дивитися вам в очі
- Починаючи щось говорити, підносить руку до роту, в малят цей жест явний, у старших менш виразний- торкається
- Потирає очі
- Часто покашлює під час розмови
- Потирає підборіддя, виски
- Несвідомо торкається носа
- Посмикує мочку вуха
- Почісує шию, відтягує комірець
- Тримає руки в карманах, бажаючи щось приховати .
Ознаки, за якими визначається, що батьки говорять неправду, перераховувати взагалі не потрібно ! Не хочеться вас лякати, але діти це завжди прекрасно відчувають!
